Вчитель віри. Cв. Тома вчить нас, як ми повинні шукати Бога: за допомогою розуму, через глибоку формацію, відповідну до життєвої ситуації кожної людини, через життя, виповнене любов’ю і молитвою. Церква прийняла його науку як свою, оскільки вона найвищою мірою згідна з істинами Одкровення, вченням Отців Церкви і природним розумом. Тому ІІ Ватиканський Собор заохочує до заглиблення у тайни віри і відкриття зв’язку між ними з допомогою „прийняття наставником у цьому св. Тому”.

Майстер синтезу. Думка св. Томи – одна з великих філософсько-теологічних інтерпретацій дійсності. Хоча вона сьогодні виглядає недостатньою з багатьох поглядів, все ж залишається важливою точкою відліку для нових пошуків.

Вчитель діалогу. Перебуваючи в критичному діалозі зі своїми сучасниками, Тома робить спробу творчої асиміляції не тільки праці язичника Арістотеля, але й мусульман Авіцени, Авероеса чи юдея Мойсея Маймоніда. Глибший і докладніший аналіз дискусії, яку провадив Аквінат з тими, хто мислить інакше, ніж він, може бути цікавим натхненням для сучасних спроб діалогу.

Може стати вихідною точкою зустрічі християнських традицій Західної і Східної Європи. Святий Тома, без сумніву, є вчителем Заходу. Проте одночасно Аквінат належить до теологів, відкритих на східну традицію. Адже роль, яку відіграли в його дослідженнях кападокійці та Йоан Дамаскін, давно відмічено, хоча ще не достатньо оцінено. Географічне розташування і культурна ситуація України запрошують нас докласти зусилля у допомозі зустрічі обох світоглядів, західного і Східного. Думка Томи може стати одним зі стовпів такого заходу.

Ставить важкі питання сучасної теології. Пошук натхнення в доробку св. Томи може збагатити і поглибити сучасну теологічну і філософську рефлексію темами і питаннями, які не можна нехтувати або забувати.